Офіційний сайт відділу освіти, молоді та спорту Хорольської районної державної адміністрації
Полтавської області

З історії освіти

Історія освіти Хорольщини починається в ХVІІ-ХVІІІ ст. Архівні матеріали свідчать, що у с. Вергуни при Хресторіздвяній церкві була школа, в якій у 1723 році викладав дяк Данило Дорош. В Хоролі за матеріалами ревізії Хорольської сотні Миргородського полку від 27 липня 1738 року було чотири школи і кілька по селах. Освітою опікувалася церква, вчителями були священники.  

На кінець ХVІІІ століття парафіяльні школи припинили своє існування, оскільки не були передбачені церковними штатами.

Після 1803 року знову почали відкриватися парафіяльні школи згідно з правилами Міністерства народної освіти. Активну участь у відкритті сільських парафіяльних шкіл взяли місцеві прогресивні діячі: П.В. Капніст у Трубайцях 1800 р., М.А. Цертелєв у с. Андріївці (1838), І.В. Капніст у с. Бригадирівці (1842) та інших.

У Хоролі у 1813 році засноване перше на Хорольщині приватне однокласне повітове чоловіче училище. Ще через 20 років у Хоролі відкрили приходське чоловіче училище. Існували на початку ХІХ ст. приходські училища у с. Новоаврамівці і Шишаках.

Статутом 1864 р. в Російській імперії запроваджено народні училища, якими мали опікуватися новостворені земства. В 1874 р. головою училищної ради був повітовий предводитель дворянства Петро Ілліч Капніст. З 1877 р. щорічно вповноважена особа з членів управи звітувала перед земським зібранням про стан справ в галузі освіти в Хорольському повіті. З 1890 р. запроваджено інститут інспектора народних училищ. Діяли повітова училищна рада і єпархіальна училищна ради.

На 1 січня 1876 в Хоролі і повіті існувало початкових народних училищ, в тому числі церковно-парафіяльні школи – 33. З них 6 училищ у місті. У цьому ж році постановою Хорольського земського зібрання відкрито трикласну жіночу прогімназію, з четвертим підготовчим класом. За період з 1876 по 1917 р. кількість народних училищ лише зростала.

Існували на Хорольщині навчальні майстерні для здобуття професії. У 1897 році відкриті повітовим земством Хорольська слюсарно-ковальська навчальна майстерня і Софинська навчальна столярно-колісна майстерня. У 1912 році ним же відкрита Покровськобагачанська навчальна ткацька майстерня, а 1915 року – Хорольська рукодільна майстерня. Місцевими сільськогосподарськими товариствами відкриті: 1911 року у с. Вергуни навчальна шевська майстерня, 1913 року Новоіванівська навчальна ткацька майстерня, 1915 року Кузубо-Єлизаветівська ковальсько-слюсарна майстерня, кушнірська навчальна майстерня у с. Вергуни, шевська майстерня у с. Трубайцях.

1908 року в Хоролі відкрили дворічні учительські курси, які в 1921 році були реорганізовані в педшколу, а в 1922 році в педкурси.

1908 року дозволялося відкрити в Хоролі реальне училище.

Станом на січень 1917 року  розвиток освіти в місті та повіті був таким:

1. Нижчих початкових шкіл, трьохкласних – 3, двокласних – 6, однокласних – 133. Число комплектів у них: у місті – 11, у селі – 253. Всього – 264

2.  Церковно-парафіяльних шкіл: у місті – 4, у селах – 52. У школах було учнів всього 14293, в тому числі: а) у нижчих початкових школах – 11 388, процент дівчат – 31,6; б) у школах церковно-парафіяльних – 2905, процент дівчат – 52,2, процент дівчат у всіх школах – 35,8.

На 100 дітей шкільного віку залишилось поза школою – 34,7. На одну школу припадало учнів у всьому повіті 72,2. Число вчителів – 278, на 100 вчителів було 27 чоловіків і 73 жінки. На 100 нижчих початкових шкіл було приміщень власних – 85,2%, найманих 14,8%.

Число вчителів: у місті – 8 (з неповним освітнім цензом – 2), у селах також  8 (з неповним освітнім цензом – 8). Були в місті одні педагогічні курси – 30 слухачів. Грамотність загальна – 24,6%, у жінок – 9,6%, у чоловіків – 39%.

5 квітня 1919 року Хорольський повітвиконком прийняв рішення щодо охоплення всіх дітей шкільного віку навчанням.

Створювалися різного роду освітні курси, дошкільні виховні заклади, дитячі майданчики і ясла.

У 1919 році припинили своє існування Хорольське реальне училище, а у 1920 Хорольська жіноча гімназія та інші заклади освіти. По селах всі народні училища, земські школи та гімназії на початку 20-х рр. були реорганізовані в початкові та семирічні школи.

З 30-х рр. семирічні школи стають середніми. Напередодні радянсько-німецької війни середніх шкіл було 7 навчалося близько 3123 дітей, 18 неповних середніх шкіл – у них 3864 учні, 34 початкових школи – у них 5013 дітей. Разом 12 тисяч школярів.

У Хоролі була школа медичних сестер, технікум механізації сільського господарства, учкомбінат, що готував для народного господарства трактористів, комбайнерів, водіїв.

У роки війни приміщення шкіл міста відразу були зайняті під різні військові об’єкти. При відступі нацисти спалили шкільні приміщення, знищували навчальне приладдя і майно. Згідно акту від 22 квітня 1944 року збитки нанесені нацистськими загарбниками закладам освіти складали 1 млн. 545 тисяч 500 крб.

Станом на 2 вересня 1946 року 57 шкіл району відкрили свої двері 8585 учням. У місті діяли дві середні №1, №2 і одна неповна середня школа №3.

У 1960 році в ряді сіл були відкриті вечірні школи, які з 1963 року стали консультпунктами Хорольської районної заочної школи. Діяв у Хоролі дитячий будинок. Працювала Хорольська вечірня школа робітничої молоді, дитячо-юнацька спортивна школа, будинок піонерів, СЮТ і СЮНАТ. З закладів професійної освіти діяли 2 СПТУ і технікум механізації сільського господарства, школа медичних сестер.

У 1965 – 1991 роках на Хорольщині, почали будувати нові приміщення шкіл, відбувався процес закриття малокомплектних, переважно початкових шкіл.

Звання Заслужений вчитель Української РСР отримали І.Г. Мороз, К.О. Ходосов, Л.Г. Кучеренко, Л.П. Павлухіна, І.П. Крутько. «Заслужений працівник профтехосвіти Української РСР» – такого звання удостоєний майстер СПТУ-45 І.І. Білогуб.

На перше вересня 1993 року в районі було 18 середніх шкіл, 9 неповних середніх шкіл, 8 – початкових. Всього школярів – 5586 з них у місті – 2283 учні.

З 2000-х рр. відбувалися зміни статусу шкіл, продовжувалося закриття малокомплектних. Звання «Заслужений вчитель України» отримали Козлов В.А., Коротич Л.П.

Реорганізація торкнулася і закладів професійно-технічної освіти, які діяли на цей час: на базі радгоспу-технікуму було створено Хорольський агропромисловий коледж, а на базі СПТУ-45 – Міжрегіональний центр перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців.

Станом на 1 вересня 2018 року в Хорольському районі функціонує 15 закладів загальної середньої освіти (з них закладів І-ІІІ  ступеня 12, І-ІІ – 2, І – 1; з них закладів нового типу 6: гімназій – 1, спеціалізованих шкіл – 2, НВК – 3), у яких навчається 2264 учнів Закладів дошкільної освіти – 14, в яких перебуває 709 дітей. Закладів позашкільної освіти  – 2: Хорольська дитяча юнацька спортивна школа та Хорольський центр дитячої творчості.